Тема: Точність і доречність мовлення.  

Тема: Точність і доречність мовлення.

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ № 6

Тема: Точність і доречність мовлення.

Кількість годин: 2

Курс, група, спеціальність: ІІ БС Сестринська справа; ІІІ АФ, ІІІ БФ Лікувальна справа

знати правила написання та введення у текст складноскорочених слів, абревіатур, графічних скорочень;

вміти користуватися словниками, редагувати тексти.

Зміст теми (план оволодіння темою):

  1. Складноскорочені слова, абревіатури та графічні скорочення.
  2. Основні правила скорочення.
  3. Лексичні та графічні скорочення.

Теоретичний мінімум з теми:

Під час укладання ділових паперів необхідно дотримуватися вимог лаконічного, максимально стислого письма. Для позначення понять чи значень слід користуватися загальноприйнятою системою стандартних скорочень.

Розрізняють два основні види скорочень:

1. Для зорового сприйняття: лексичні (абревіатури) – складноскорочені слова, утворені шляхом вилучення частини літер, що належить до іншого складу, або з частин слів: ДНК, СНІД, медучилище, заввідділу.

2. Для вживання в усній і писемній мові: графічні, що використовуються на письмі для скороченого позначення слів: км, обл., кг.

Лексичні скорочення (абревіатури) функціонують як самостійні слова. Графічні скорочення не є словами і не мають граматичного оформлення й використовуються лише на письмі. На відміну від лексичних вони обов’язково розшифровуються і читаються повністю. Графічні скорочення пишуть з крапками на кінці (крім стандартних скорочень значень метричних мір: м – метр, мм – міліметр, см – сантиметр). Зберігається написання великих і малих літер, дефісів, наприклад: півн.-сх. (північно-східний), Півн.-Крим. (Північно-Кримський) канал.

Не скорочуються слова на голосний, якщо він не початковий в слові, і на ь.Наприклад: слово український може бути скорочене укр., україн., українськ.

У разі збігу двох і більше однакових приголосних скорочення роблять після першого приголосного: змін. робота, відмін. навчання.

У разі збігу двох і більше різних приголосних скорочення можна робити як після першого, так і після останнього приголосного: мід., мідн. (мідний), висот., висотн. (висотний).

Основні правила скорочення:

1. Скороченню підлягають різні частини мови. Одне й те саме скорочення застосовується для всіх граматичних форм од­ного й того самого слова, незалежно від роду, числа, відмінка й часу.

2. Неприпустиме одне скорочення для двох різних за зна­ченням слів без додаткового пояснення.

3. У скороченому слові слід залишати не менше ніж дві букви, незалежно від прийому, який використовується. Під час відсікання крапка ставиться, а під час стягування ні.

4. Скорочення слова до однієї початкової літери припус­кається тільки для загальноприйнятих скорочень: к. (карта), м. (місто), с. (сторінка) та ін.

5. Іменники та інші частини мови, крім прикметників і дієприкметників, скорочують лише за наявності їх у переліку особливих випадків скорочень слів. Під час скорочення іменників ураховуються відмінкові закінчення однини або множини: д-р (доктор), д-ри (доктори), м-во (міністерство), м-ва (міністерства) та ін.

7. Прикметники, що закінчуються на: -графічний, -логічний, -помічний, -навчий скорочують відсіканням частини слова: -афічний, -огічний, -омічний, -авчий: географічний - геогр., соціологічний - соціол. і под.

8. Прикметники, що утворені від власних імен, скорочуються відсіканням частини -ський: шевченківський - шевченків, франківський - франків, і под.

9. У прикметників, утворених від географічних назв і назв народів (як в етнографічному так і в адміністративному значенні), зберігають найповнішу для розуміння форму ско­рочення: грузинський народ – грузин., народ; Бориспільський край - Бориспіл. край; Луганська область - Луган. обл. і под.

Якщо назви району й області збігаються, то вони скорочу­ються ідентично: Харківська область - Харк. обл.; Харківський район - Харк. р-н і под.

10. Якщо відсіченій частині слова передує літера й або голос­ний, то слід зберігати наступний за ним приголосний: калійний - калійн.; олійний - олійн.; червоний - червон.

11. Якщо скороченню підлягає тільки одна літера, то слово не скорочують: вищий - вищ., але вища - не скорочують; учений - учен., але вчена - не скорочують; міський - міськ., але міська - не скорочують і под.

12. Якщо відсіченій частині слова передує апостроф, то слід зберігати наступний за ним голосний і приголосний: торф'яний - торф'ян., слов'янський - слов'ян, і под.

13. Якщо відсіченій частині передує літера ь, то скорочувати слід на приголосний, що стоїть перед ним: грецький - грец., гуцульський - гуцул., сільський - сіл. і под.

14. Якщо відсіченій частині передує подвоєний приголосний, то скорочуване слово зберігає один із приголосних: законний – закон., іменний – імен., щоденний - щоден.

15. Якщо слово може скорочуватися відсіканням різної кількості літер, то відсікають максимальну, слідкуючи лише за тим, щоб не затемнювалося безпосереднє значення скорочувано­го слова: експериментальний - експерим., а не експериментал., експеримент; фундаментальний - фундам., а не фундаментал., фундамент; графічний - графіч., комічний - коміч., континентальний – континент., і под.

17. У словосполученні скорочують кожне слово: видавничий відділ - вид. від.; допоміжна картка - допом. карт.; умовний друкований аркуш - ум. друк. арк. і под.

В окремих усталених словосполученнях слова скорочують тільки в складі даного словосполучення: без року - б. р.; без ціни - б. ц.; вихідні дані - вих. дан.; і так далі - і т. д. та под.

18. У географічних назвах, що пишуться через дефіс, від­сікають другу складову частину, якщо вона має закінчення -ський: місто Кам'янець-Подільський - м. Кам'янець-Поділ.; місто Корсунь-Шевченківський - м. Корсунь-Шевченків. і под.

Примітка. Географічні назви, що є складними імен­никами та пишуться через дефіс, не підлягають скоро­ченню: Івано-Франківськ, Михайло-Олександрівка, Олексієво-Дружківка та под.

19. У складних прикметниках, що пишуться через дефіс, відсікають кожну складову частину або одну з них відповідно до загальних правил скорочення: греко-католицький - греко-католиц.; фізико-математичний - фіз.-мат.; хіміко-технологічний - хім.-технол.

20. У складних прикметниках, що пишуться разом, відсіка­ють другу частину слова відповідно до загальних правил ско­рочення: агролісомеліоративний - агролісомеліор., лісогосподарський - лісогосп. і под.

21. Спільнокореневі прикметники та дієприкметники, що відрізня­ються лише префіксами, скорочуються однаково: карпатський - карпат., закарпатський - закарпат.,

прикарпатський - прикарпат. і под.

22. У складних словах, що пишуться разом, скорочують або першу, або останню частину слова чи залишають перші літери слів, які утворюють складне слово: відеофонограма - відеофоногр.; діафільм – дф.; міська державна адміністрація - міськдержадмін. і под.

23. Відсікати слово до однієї початкової літери не можна.

24. Якщо слово є єдиним членом речення (у відомостях, що відносяться до назви), його не відсікають: Безпека життєдіяльності: Підручник, а не Безпека життєдіяльності: Підруч.; Лікарські рослини: Словник-довідник, а не Лікарські рослини: Слов.-довід,; але Біологія: Підручник для 10-го класу - Біологія: Підруч. для 10-го кл., Лікарські рослини: Словник-довідник лікаря - Лікарські рослини: Слов. -довід, лікаря.


8002631991724792.html
8002723125359148.html

8002631991724792.html
8002723125359148.html
    PR.RU™